Recorded by Sonia Jarema

Лондініюм

Прикладіть вухо до землі,
почуйте крики гнилої плоті,
брязкання коваля і стельмаха,
крутіння і в’язання канатника.
Ваші очі будуть жалити –
від запаху деревного диму і плакати,
як од укусу аміаку смердючої сечі.

Дуже глибоко під тією правічною землею
позначився слід відомсти Боудікки
на тонкій рудій пластинці заліза,
що розітнула шари попелу та глини,
які перекладені плитами і камінням, деревом,
жаром зотлілих багать і кістками.

Річка з’єднала північну й південну частину міста
мутно-м’якою підкладкою каналу;
це ті води, що колись виховали неандертальця
і людину розумну – отих самотніх пройдисвітів,
що колись мандрували по півмільйона років.

Перша хатина з’явилася 15,000 років тому,
тепер це місто незліченних мов,
що приймає всіх, хто приходить –
мисливця, фермера, знедолених.

Translated by Steve Komarnyckj
© Anthony Fisher March 2016

LONDINIUM_SET_FINAL VISUALUkranian